Кожна
дрібниця набуває цінність, коли головне втрачає сенс.
Фредерик
Бегбедер
Так сталось, що в наших житлових та
громадських приміщеннях є такі місця, до яких ніколи не доходить світло сонячного
проміння. Та й навіщо, схоже вважають архітектори, адже в наш прогресивний час,
час нескінченних реформ та ініціатив, є такий корисний винахід, який зветься освітлювальним
приладом.
Але одного разу, в одному такому
темному кутку, в освітлювальному приладі медичного закладу згасла лампа. Технічному
персоналу, який терміново прибув в «темний» кут, не лишалось нічого робити, як
констатувати природну смерть звичайнісінької люмінесцентної лампи.
Можливо десь не у нас ця історія
закінчилась би заміною лампи, але наше сьогодення, особливо в розпал передової медичної
реформи, змушує й чинити по-реформаторські. Та й до того ж 17 гривень 57
копійок для лікарні – «непідйомні» кошти. Тому було вирішено скликати «консиліум»,
до якого залучили заступника головного лікаря, старшу медсестру, бухгалтера та
завгоспа, які й взялися вирішувати як «пролити світло» в цю «темну» історію.
Пробачте, забув додати, що залучили до справи сімейного лікаря, адже він тепер,
як то кажуть, «універсал», от, мовляв, нехай і в господарських справах підтвердить
свою кваліфікацію.
Першу пропозицію вніс завгосп: «Давайте
пофарбуємо стіни в білий колір, тоді візуально стане світліше». Та через горезвісну
відсутність коштів, цю пропозицію відхилили.
– Треба відчинити двері на
вулицю, тоді не буде темно, – вирішив бухгалтер.
Сказано – зроблено! Разом із
вуличним світлом до приміщення увірвався потужний холодний протяг, через що пропозицію
визнали недоцільною, щонайменше до теплої пори року.
– А давайте виділимо окрему
медсестру, яка буде видавати ліхтарика всім, хто тут проходить, – запропонувала
старша медсестра. Але через звичайний брак персоналу вирішили шукати інший
вихід з ситуації.
– Потрібно прорубати вікно! – з
завзятістю Петра І випалив заступник головного лікаря. Вже збирались братись за
діло, та хтось згадав, що жодна з чотирьох стін не виходить на вулицю.
Нарада з темного зайшла в глухий
кут, а тому зібрання винесло рішення залучити до зборів головного лікаря. Він,
вислухавши всі пропозиції і розуміючи безвихідь ситуації, нарешті наблизив
проблему до розв’язання. За його клопотанням міському голові було скликано
позачергову сесію міськради, на якій всі присутні депутатів одноголосно підтримали
пропозицію… виділити з резервного фонду міського бюджету 17 гривень 57 копійок
на придбання люмінесцентної лампи для лікарні. При цьому постанову рішення
розпочали важливими словами: «Виконуючи соціальні ініціативи Президента України,
… виділити 17 гривень 57 копійок...»
А тим часом вже відома нам
комісія зібралась на чергові збори аби вирішити, чим замінити бензин для
швидких та як лікувати туберкульоз самим лише спиртом з ватою.
Що й казати, в нашій з вами столиці
про такі дрібниці не думають і прямих шляхів не шукають – там вигадують нові
медичні реформи, направлені на поліпшення медичного обслуговування населення.
Сергій Пантоненко
Що й казати...
ОтветитьУдалить