 |
| Новокаховський міськвиконком сьогодні |
Будь-яке місто має
свою історію, свої особливі риси та символи, якими воно славиться та
ідентифікується. Якщо говорити про Нову Каховку, то такими символами, перш за
все, є Каховська ГЕС, Палац Культури, Літній театр та Будинок міськвиконкому.
Всі ці споруди зводились при будівництві міста, яке було пов’язане з реалізацією плану «Великих будов комунізму». Він передбачав
відбудову народного господарства, зруйнованого під час Великої Вітчизняної
війни.
Це був період повоєнного відновлення
СРСР, коли на тлі величезного піднесення патріотичних
настроїв робились максимальні зусилля для того,
щоб не допустити старих помилок в плануванні та забудові
міст. А навіть навпаки, зробити їх краще, красивіше і зручніше для життя. Створити,
нарешті, ідеальне «місто без околиць»,
де можна було б повною мірою втілити досягнення містобудівної думки. Архітекторам
саме Нової Каховки вдалось найбільше наблизитись до створення того «ідеального»
міста. Фахівці запевняють, що при будівництві лише двох міст в
Радянській Україні вдалось вирішити архітектурно-художні задачі щодо
оформлення кварталів, площ і вулиць. Це Велике Запоріжжя і Нова Каховка.
Тогочасна архітектура набула характерних рис, якими
зокрема були: монументальність, ансамблева забудова, використання мармуру, цінних порід дерева і ліпнини,
різьблені карнизи, статуї,
шпилі, картуші і колони в оформленні громадських інтер'єрів.
В повній мірі всі ці риси були притаманні стилю сталінське бароко. У ньому
планувалось будівництво головних споруд Нової Каховки серед яких, в першу
чергу, будинок міськвиконкому. Але історія склалась так, що після смерті вождя
Сталіна (1953), сталінське бароко було звинувачено в великій надмірності та в
тому, що воно не відповідає лінії Партії та Уряду
в архітектурно-будівельній
справі.
На цей час ще тривало будівництво будівлі міськвиконкому.
Через постанову ЦК КПРС від 4 листопада 1955 року «Про усунення
надмірностей у проектуванні і будівництві» під загрозою зносу
опинились ще недобудовані шпиль та башта. Але завдяки начальнику Дніпробуду
Андріанову С.М., який взяв на себе відповідальність і ослухався рішення вищого
керівництва про знос, башту було збережено. Ось, що він казав про ті події: «Якось приїхали на наше будівництво високі
гості, і їм на очі натрапило баштове завершення будівлі. Вирок був коротким –
прибрати. Поїхали. Архітектор приходить до мене – що робити? Я не спеціаліст в
питаннях архітектури, але мені було зрозуміло, що якщо прибрати башту – буде
гірше. Це не лише обезглавить будівлю, але і площа втратить свою урочистість. І
я порадив архітектору: «Продовжуй, тільки потроху». Зробили башту нижче, не
встановили вже відлитий в бетоні картуш, але вона все ж «вижила». А зараз
кажуть – неможливо уявити собі площу в Новій Каховці без башти міськради».
Нержавіюча сталь, з якої зроблено шпиль, ще багато років
потому значилась у підзвіті як невикористаний метал на завідуючому складом. А
на деяких старих фотографіях міськвиконкому навіть можна побачити трохи кумедну
башту, яка с часом була доведена до сучасного, звичного, нам вигляду (див.
фото). Цікаво, що в комплекті фотокарток, присвячених успішному завершенню
будівництву міста, міськвиконком сфотографований таким чином, що башта зі
шпилем залишилась поза кадром.
 |
| Та сама "кумедна" башта |
Варто зауважити, що через вище згадану постанову, значних
видозмін зазнала і будівля Каховської ГЕС. Зокрема вона втратила свій шпиль та
гранітне облицювання. Натуральний граніт, вже виготовлений для греблі,
використали для укріплення берега, для спорудження монумента Героям
Громадянської і Вітчизняної воїн, та в декоративній огорожі набережної міста
Каховки.
Якщо башту, хоч і з значними видозмінами, було збережено,
багатьох декоративних елементів адмінбудівля таки лишилась. Так аттик з зображенням державного герба та інших
атрибутів державної символіки, який мав прикрашати головний фасад
міськвиконкому, не було встановлено, а закопано перед ними. Один з архітектор Самуїл
Миронович Вайнштейн згадує: «Знімали всі
прикраси і центральний картуш, вже виконаний в бетоні, так і не встановили. В
рамках стилю, в якому було витримано будівлю він був логічним довершенням,
прикрашав її».
Та навіть після внесення таких нещадних видозмін в
проект, міськвиконком не втратив своєї привабливості та оригінальності. Архітектори
дуже вдало обрали місце для Адміністративного комплексу. Він та Палац культури формують загальноміський
центр і разом з
тим служать для вирішення більш широкого завдання, створюють на
тлі одноманітної житлової забудови сильний архітектурний
акцент. «Білий дім», як його зараз називають, розміщується на південно-східній стороні площі.
Витягнутий паралельно головному проспекту, уздовж всього фронту площі
приблизно на 100 м,
він складається з центрального обсягу і бічних крил.
Завдяки такій планувальній структурі споруда служить
основним елементом площі організуючим її
простір.
Раніше в цьому комплексі розміщувались і Управління
Дніпробуду, і сільськогосподарський технікум, і міськом компартії та інші
міські організації. На той час це був найбільший будинок міста, об’єм якого
становить близько 20 тисяч кубометрів, а загальна площа близько 16 тисяч квадратних метрів.
 |
| Первісний проект будинку сьогоднішнього міськвиконкому (натисніть для збільшення) |
Інтер'єри будівлі прості і
по-діловому скромні. Вигляд будівлі також скромний
і в міру нарядний,
він відображає риси офіційної діловитості і деякої урочистості, які
властиві даному типу будинку. Центральна
частина будівлі підкреслена
шестиколонним портиком, бічні крила розчленовані
суворим ритмом пілястр
без зайвих архітектурних
прикрас.
Адміністративний
будинок, будучи містобудівним стрижнем, своєю композицією завершував забудову площі та міста. З будь-якої
точки Нової Каховки, з річки,
з греблі і інших місць було видно його висотне
завершення – це була
основна архітектурна домінанта
міста. З верхньої
тераси висотної частини
будинку розкриваються мальовничі
краєвиди на місто, Дніпро і греблю ГЕС.
Будинок
міськвиконкому побудовано
за індивідуальним проектом виконаним авторським колективом
у складі архітекторів Г. Шлаканьова, А. Моторина,
С. Вайнштейна та А. Касьянова.
Планування будинку
просте: по один бік коридору розташовані кабінети. Центральні та двоє бічних
сходів з’єднують три поверхи будівлі. На третьому поверсі розташована зала
засідань на 200 осіб та невелике фойє. Функціональна організація будинку
відрізняється безсумнівними достоїнствами. Світлі кулуари,
просторі та гарних пропорцій робочі
кабінети, зручний взаємозв'язок окремих приміщень. Все це
забезпечує сприятливі умови
для працівників.
 |
| Башта та шпиль |
Деякий час наступними архітекторами будинок
міськвиконкому піддавався критиці в тому, що він несе на собі печать помилкових
тенденцій архітектури і в тому, що своєю масивністю він випадає з масштабу
невеликого містечка і навіть в тому, що його парадність звучить різким дисонансом
в сусідстві з іншими будинками. Та все ж таки з часом всі ці думки стали
вважатися безпідставними і робота архітекторів була гідно відзначена нащадками,
ставши гордістю новокаховчан.
На протязі ще багатьох років шпиль з зіркою й вінком
колосся був домінуючим в усьому силуеті міста. Він був таким собі орієнтиром з
будь-якої частини Нової Каховки. Адже перше,
що бачили люди на під'їзді до міста з
правого берега Дніпра
- це шпиль міськради серед моря
зелені. Сьогодні він трохи губиться на фоні панельних будинків
мікрорайону «Сокола», та височенного
Свято-Андріївського кафедрального собору, який став новою прикрасою та домінантою
міста, на зміну шпиля. Але справжньою загрозою для адмінбудівлі є майбутнє будівництво
п’ятиповерхового будинку на місці його двоповерхового попередника біля першої
школи (який згорів в 2010 році). Адже цей новий будинок порушить етажність
кварталів та ансамблеву забудову старого міста, та до того ж він входитиме до, так
званої, об’єднаної зони охорони пам’ятників.
І все ж, не зважаючи на всі негаразди, дивлячись сьогодні
на цей твір архітекторів, з’являється впевненість в тому, що цей ровесник Нової
Каховки простоїть ще багато років, залишаючись її яскравою прикрасою. А тим
більш, що зараз активно триває процес надання статусу пам’ятника архітектури цій
споруді.
Пантоненко Сергій
Комментариев нет:
Отправить комментарий